Свята Тайна Сповіді
СВЯТА ТАЙНА ПОКАЯННЯ
У св. Тайні Покаяння священик в імені та владою Ісуса Христа відпускає нам гріхи, якщо щиро жалуємо за них, сповідаємося, обіцяємо поправитися та відпокутувати за них.
Щоб Сповідь була доброю, треба:
- Зробити іспит сумління, себто пригадати собі всі, особливо тяжкі гріхи,
- викликати в собі жаль за них,
- постановити рішуче поправитися,
- визнати гріхи перед священиком у св. Сповіді,
- відправити покуту, накладену сповідником.
Іспит сумління роблю так: У спокійному місці (найліпше в церкві) клякаю і в молитві до Св. Духа прошу світла й ласки до доброї Сповіді. Потім пригадую собі: 1. Коли була моя остання важна Сповідь? Чи може забув я на ній сказати який тяжкий гріх? Або що гірше, може зі стиду затаїв який? (У такому разі Сповідь була неважна й святотатська й треба рахуватися зі собою знову за ввесь час від останньої важної Сповіді). 2. Чи відправив накладену покуту? Опісля переходжу за чергою заповіді Божі й церковні та різні роди гріхів і застановляюся, чи проти котрої з них я не згрішив ділом, словом або думкою. При тяжких гріхах маю подати точне їхнє число або приблизно, як часто на тиждень, місяць або рік я їх допускався. При тяжких гріхах маю також пригадати собі обставини: час, місце та особи. Щоб це полегшити, подаємо нижче взірець іспиту сумління.
Молитва перед обрахунком сумління
Милосердний Боже! Ти Сам сказав, що не хочеш смерти грішника, а щоб він навернувся й жив. Оце я негідний паду на лице перед Тобою та щиро молю Тебе: Вчини зі мною, Боже, за безконечним милосердям Твоїм. Не відкидай мене, Господи, задля численних моїх гріхів, а вчини Своєю святою ласкою, щоб я пізнав (пізнала) їхню огидність, перейнявся (перейнялася) щирим жалем і сокрушеним серцем визнав (визнала) свої тяжкі провини перед Твоїм заступником у святій Тайні Покаяння.
Душе Святий, подателю всіх ласк, прийди й допоможи мені достойно приготовитися прийняти св. Тайну Покаяння. Молю Тебе просвіти мій розум, щоб я пізнав (пізнала) свої тяжкі провини; укріпи мою пам’ять, щоб я пригадав (пригадала) собі все, чим я образив (образила) свого найліпшого Бога й Пана; серцю моєму подай ласку сердечного жалю та щиру волю на майбутнє поправитись і більше ніколи не грішити.
Царю Небесний, Утішителю, Душе істини, що всюди єси й все наповняєш, Скарбе дібр й життя Подателю, прийди й вселись у нас, і очисти нас від усякої скверни й спаси, Благий, наші душі.
Пристановище грішних, Маріє, святий Ангеле Хоронителю й всі святі Божі Угодники, вставтеся за мене до Бога й випросіть мені ласку виконати цю св. Сповідь так, щоб я міг (могла) почути слова: “Відпускаються тобі гріхи, йди в мирі”.
Милосердний Господи, дай мені ласку й світло пізнати мої гріхи й добре висповідатися. Поможи мені очистити мою душу з гріхів. Амінь.
Зразок іспиту сумління
1-а Заповідь Божа: Може сумнівався про яку правду св. віри й викликував такі сумніви в інших? Може радо слухав безбожні розмови? Нарікав коли на Бога в слабості або нещасті? Занедбував молитву вранці або ввечері? Вірив у забобони й чари? Викликував духів? Ходив до ворожбитів? Може встидався відтверто визнати свою св. католицьку віру? Чи ставав у її обороні, коли інші виговорювали на Католицьку Церкву й віру? Може всти-дався свого обряду? Або насміхався з релігійних обрядів?
2-а Заповідь Божа: Може вимовляв без понести ім’я Боже, Пречистої Діви Марії або Святих? Може присягався іменем Божим на неправду? Або вживав святих слів до жартів? Може проклинав кого ім’ям Божим? Або на неправду присягав у суді?
3-а Заповідь Божа: Може без причини пропускав Службу Божу в неділю й свято? Як часто? Може не слухав проповіді, духовної науки, чи в той час виходив з церкви? або провадив тоді пусті розмови? Може без конечности тяжко працював у неділю або свято?
4-а Заповідь Божа: Може зневажав своїх батьків? Або підніс на них руку? Та засмучував їх так, що аж плакали й був їм неслухняним та невдячним? Може не шанував своїх настоятелів? Говорив на них зле? Бажав ш чогось злого? Насміхався з них та глузував над ними?
5-а Заповідь Божа: Чи скривдив кого на здоров’ї? Підмовляв кого до бійки? розпалював ненависть? Проклинав інших? Був мстивий? Може дав кому згіршення? Або намовив до гріха?
6-а і 7-а Заповіді Божі: Чи любувався в нечистих думках? Чи оглядав безсоромні образи? Чи говорив безсоромні слова? Чи нечистого діла, сам або з ким іншим? Чи приставав із безсоромними людьми? Чи читав такі погані книжки? Чи учащав до безсоромних вистав й кінотеатрів?
9-а і 10-а Заповіді Божі: Чи привласнив собі чужу річ? Ошукав кого на грошах, майні або товарах? Може заподіяв шкоду іншому? Робив легковажно борги? Або видавав гроші на непотрібні речі? Чи направив заподіяну кривду? Чи віддав позичену або знайдену річ?
8-а Заповідь Божа: Чи говорив неправду? виявляв без потреби чужі хиби? Посуджував несправедливо, робив наклепи? Виявляв без потреби чужі тайни?
Церковні заповіді: Чи порушував піст? Як часто? Чи молився перед їдженням і по їджен-ні? Чи брав участь у забавах і танцях у забороненому часі? Може читав заборонені книжки та часописи? Давав їх читати іншим? Передплачував їх?
Головні гріхи: Чи був гордий? Принижував інших? Чи тішився з чужого нещастя? Чи заздрив іншим? Чи їв або пив надміру? Чи був лінивий до молитви та праці?
Гріхи що кличуть до неба про помсту: Чи вбив кого умисно? Чи скривдив удову або сироту, або вбогих? Чи затримував безправно платню своєму слузі або робітникові?
Чужі гріхи: Може наказував комусь гріховне робити? Чи намовляв або поштовхував когось до гріха? Чи радив комусь грішне діло? Чи допомагав комусь у грішному ділі? Чи похвалював і боронив гріх? Чи був байдужий, не карав і не ганив за гріх? Чи мовчав, коли бачив, що хтось грішить?
Сповідь
{Клякаю і кажу:) Останній раз я сповідався (сповідалася) (скажи коли), покуту відправив (відправила), ніякого гріха не приховав (приховала), ні не забув (забула). І такими гріхами образив (образила) я Бога:
(І сповідає за порядком свої гріхи. Закінчивши визнавати, кажу:)
Жалую з цілого серця, що я своїми гріхами образив (образила) Бога. Постановляю на майбутнє поправитися й більше їх не допускатися. Прошу покути й розрішення.
(Тепер уважаю, яку науку й покуту дає священик, б’ю себе у груди, коли дає розрішення. Потім роблю знак св. хреста й відходжу.)
